Українська міфологія

Під Сузір’ям Воріт
(21 травня — 21 червня)

Сузір’я Воріт
Сузір’я Воріт

Редакція тексту видання 2005 року

Як щороку воскресає сила світла у Родзві Світу і возвеличується у Великодні Світла Дажбо-жого, так і душа спочилого обезсмертнюється у душі народу.

На Великдень всюдисущий та всеправедний Всебог відмикає Небесну браму. Цими ворітьми по калиново-вербово-сонячному мосту приходять до Орія-хлібороба чарівна Леля-Весняночка. Цими ворітьми приходять таємниці буття, нові члени роду-племені, нові істоти; приходять урожай, здоров’я і тепло, любов і одруження, радість і добро. Цими ворітьми з Вир’ї-Раю приходять душі дідів, опікунів роду і родини, і витають у хатах, благословляючи початок літа-літечка. Цим Небесним мостом через Небесні ворота і відходять душі померлих, добрі духи-душі дід-Лада — у Вирій-Рай.

Діди-прадіди вірили, що царство духа Предків — це царство пам’яті у житті і помислах народу, тому смерті не існує. Існує вічне всеперемагаюче життя, а тіло померлої людини оновлюється в тілі новонароджених близьких. Саме тому людина повинна пам’ятати рідних, які зодягнули одяг безсмертя.

Стародавні жерці-волхви володіли секретами довголіття; вірили, що душі померлих відроджуються не лише в людях, але й у тваринах, деревах, ріках... Душі славних Расинів — відроджуються в дубах. У хаті, збудованій з дуба, народжуватимуться і виростатимуть хоробрі воїни. Звичай вшановувати пам’ять Предків, особливо на Зелені свята, — це прадавній звичай, переданий Орію-хліборобу у спадок на віки вічні. Обрядові свята тісно поєднані з вірою про вплив Предків на врожай. Русалки пов’язані з родючістю полів. У день Проводів русалок дівчата плетуть вінки з волошок, розплітають коси, частуються, кладуть вінки на посіви і співають пісень:

Ой проведу я русалку до броду,
А сама вернусь додому,
Ідіть, русалоньки, ідіте,
Та нашого житечка не ломіте.
Бо наше житечко в колочочку,
А наші дівчата у віночку.

Цієї пори, коли плодюча сила Сонця-Дажбога досягає своєї величі, справляють похорони Ярила. Веселими іграми та забавами проводжають Ярила-Тура до наступної весни. Клечальні вінки, виплетені першого дня Зелених свят, дівчата пускають на воду, щоб русалки посилали їм багатство та оберігали від злої напасті.

У повсякденному житті земні ворота на обійсті теж відіграють важливу роль. Вони були і є для Орія-хлібороба оберегом, а ще — символом сильного та багатого роду-племені.

Народжені під знаком Воріт люблять переміни, і не тільки у незначних справах. Спокійне, врівноважене життя для них — нестерпне. Неспокійні душею, за першої можливості змінюють місце роботи і друзів. Здатні абсолютно змінити своє життя. Серед них можна зустріти не тільки запеклих егоїстів, а й людей із неспокійним і легковажним характером. Вони рідко бувають одинокими, не можуть жити без друзів, навіть коли вони їм не підходять. Люблять подорожувати, досліджувати, винахідливі. Шукачі правди і мудрості. Здатність передбачати життя, що чекає на них. У любові можуть бути щасливі лише за великого терпіння і поблажливості партнера. Тепло любові інших гріє їхні душі. Щасливий день — середа, число — 5, колір — різні кольори, коштовний камінь — агат. Планета — Меркурій.

Дівчата — рідко досягають щастя. Вигадавши собі ідеал, вони шукають його все життя і рідко знаходять, тому часто впадають у депресію, живуть з відчуттям неповноцінності. Коли все ж знаходять свій ідеал — життя для них стає раєм. Але для цього обранець має бути схожий на їхній ідеал. Це — чутливі і талановиті натури.

Хлопці — натури романтичні; створюють собі ілюзорні образи Любові, Віри і Краси, які замінюють реальний стан речей. У любові невимогливі. Вміють господарювати, чудові і вірні чоловіки. Прагнуть усім подобатися і бути в центрі уваги.

Редакція тексту видання 1995 року

Як щороку воскресає сила світла у Різдві світу і возвеличується у Великодні Світла Дажбожого, так і душа спочилого обезсмертнюється у душі народу.

Наші предки вірили, що Царство духа предків — це царство пам’яті у житті і помислах народу, тому смерті не існує. Існує вічне всеперемагаюче життя, а тіло померлої людини оновлюється в тілі новонароджених близьких. Саме тому людина повинна пам’ятати рідних, які зодягнули одяг безсмертя.

Волхви, давньоукраїнські жерці, які володіли секретами довголіття, вважали, що душі померлих відроджуються не лише в людях, але й у тваринах, деревах, ріках... Скажімо, душі мужніх воїнів відроджуються в дубах. У хаті, збудованій з дуба, народжуватимуться і виростатимуть хоробрі воїни і працьовиті орії. Звичай вшановувати пам’ять предків, особливо на Зелені свята, — це прадавній звичай, який предки передали нам у спадок на віки вічні. Такі своєрідні обрядові свята тісно поєднані, передусім, з вірою у вплив предків на врожай. Проводи русалок, які відбуваються на початку червня, пов’язані з родючістю полів і завершують обряд літніх русалій. Перед ними були закликання померлих та ритуальне спілкування з їхніми душами. У день проводів русалок дівчата плетуть у полі вінки з синіх волошок, розплітають коси, частуються, кладуть вінки на посіви і співають пісень:

Ой проведу я русалку до броду,
А сама вернусь додому,
Ідіть, русалоньки, ідіте,
Та нашого житечка не ломіте.
Бо наше житечко в колочочку,
А наші дівчата у віночку.

Цієї пори, коли плодюча сила весняного Сонця досягає своєї величі і йде на спад, справляють похорони Ярила, ніби він помер. Веселими іграми та забавами проводжають бога весняної плодючості до наступної Весни. Забави відбуваються за участю чоловіків або ж за їх повної відсутності. Жінки, буває, сходяться до шинку, п’ють горілку, співають сороміцьких пісень, чого в інший час, звичайно, ніколи не роблять. Веселою забавою стає для одружених жінок похорон Ярила, на який хлопці та самітні жінки не допускаються.

Клечальні вінки, виплетені першого дня Зелених свят, дівчата пускають на воду, щоб душі предків посилали їм багатство та були оберегами від злої напасті.

Народжені під знаком Воріт люблять переміни, і не тільки у незначних справах. Спокійне, врівноважене життя для них — нестерпне. Неспокійні душею, за першої можливості змінюють місце роботи і друзів. Здатні абсолютно змінити своє життя. Серед них можна зустріти не тільки запеклих егоїстів, а й людей із неспокійним і легковажним характером. Вони рідко бувають одинокими, не можуть жити без друзів, навіть коли вони їм не підходять. Люблять подорожувати. У любові можуть бути щасливі лише за великого терпіння і поблажливості партнера. Тепло любові інших гріє їхні душі. Щасливий день — середа, число — 5, колір — білий, коштовний камінь — агат. Планета — Меркурій.

Дівчата, народжені під знаком Воріт, рідко досягають щастя. Вигадавши собі ідеал, вони шукають його все життя і рідко знаходять, тому часто впадають у депресію, живуть з відчуттям неповноцінності. Коли все ж знаходять свій ідеал — життя для них стає раєм. Але для цього обранець має бути схожий на їхній ідеал. Це — чутливі і талановиті натури.

Хлопці — натури романтичні; створюють собі ілюзорні образи Любові, Віри і Краси, які замінюють реальний стан речей. У любові невимогливі. Вміють господарювати, чудові і вірні чоловіки. Прагнуть усім подобатися і бути в центрі уваги.

Сузір’я Воріт
Сузір’я Воріт

Народжені та благословенні під сузір’ям Воріт

Художник Федір Кричевський, композитор Кирило Стеценко, поет, перекладач «Божественної комедії» Д. Аліґ’єрі Петро Карманський, скульптор Олександр Архипенко, художник Іван Сошенко, письменник Кость Буревій, фольклорист Всеволод Дашкевич, президент ЗУНР Євген Петрушевич, історик Олександр Барвінський, письменниця Наталя Кобринська, письменник Марко Черемшина, політичний діяч Євген Коновалець, церковний діяч Феофан Прокопович, історик Олександр Лазаревський, співак Олександр Мишуга, політичний діяч Дмитро Донцов, математик Мирон Зарицький, драматург Марко Кропивницький, автор першого вітчизняного дирижабля «Київ» Федір Андерс, актор Іван Миколайчук, вчений у галузі космонавтики Юрій Кондратюк, письменник Михайло Стельмах, авіаконструктор Ігор Сікорський, письменник Олександр Ільченко, поет Олександр Корсун, учений в галузі ядерної фізики Митрофан Пасічник, письменник Сергій Плачинда, письменник Віталій Коротич, письменник Роман Іваничук.

Походження та примітки

  • Войтович Валерій Миколайович Український гороскоп. — Рівне: Оріана, 1995. — 64 с.: іл.
  • Войтович Валерій Миколайович Міфи та легенди давньої України. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан. 2005. — 392 с.