Українська міфологія

Собаки

Собаки — священні тварини в давніх українців, найпопулярніші персонажі давньоукраїнської міфології. Міф про Собак один з найдавніших. В ньому розповідається про печеру на кам’янистому березі річки, де мешкало плем’я мисливців на мамутів. Одного разу, розповідає міф, коли зимового дня все доросле населення пішло на кількаденне полювання за мамутом, огнищанами в печері лишилися підлітки, діти та старі. Цим скористалися людоїди й підступно напали на стійбище в печері. Підлітки мужньо боронилися, але людоїди ввірвалися в печеру, стали хапати дітей, поїдати їх. Крики й моління розбудили богів Вирію, що перетворили підлітків-огнищан у дивовижних тварин — Собак, котрі пошматували людоїдів, погнали їх геть і врятували стійбище. (За М. Кожухар-Плачиндою).

Про популярність міфа свідчить той факт, що собака був символом давньоіранського (давньооріанського) бога вогню СИМАРГЛА — одного з найголовніших богів давньоукраїнської міфології. Водночас собака став персоніфікованим образом огнищанина, котрий оберігає вогонь і дім свій. (За В. Демидчиком).

Джерело

  • Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології: — К.: Укр. письменник, 1993. — 63 с.