Українська міфологія

Осот, осет, молочак

Осот (осет, молочак) (відьмине зілля, наголоватки, молочак) знахарі рекомендували носити торговим людям: куди не підеш, там багато добра знайдеш і від людей честь буде, і велика слава на ту людину чекає. Про те, як сатана розсіяв по нивах осот, розповідають: Коли було вже створено землю і все пішло на ній своїм чином, побачив сатана, що мужик сіє на ниві, і питає: «Що ти сієш?» — «Овес». — «А де ти його взяв?» — «Бог дав». Тоді сатана прийшов до Бога та випросив і собі вівса і побіг з ним на землю, повторюючи, щоб не забути: «Овес, овес...» А святий Петро каже: «Господи! Поніс сатана на землю овес; а то зілля добре, що згодилось би людині і для коней її, і для неї самої. Дати б сатані якого-небудь іншого, непотрібного зілля!» І сказав Бог: «Добре!» Тоді святий Петро, догнавши сатану, зненацька гримнув на нього: «Що несеш?» Оторопівши, сатана відповів: «Тьбру! Ось уже й забув». — «Чи не кропиву?» — «Ні, ні, то таке, що як його вимовляти, то сичить!» — «Може, осот?» — «Так, так!» — сказав сатана і побіг на землю, повторюючи, щоб не забути: «Осот, осот...»

Прислів’я: Пусти осот в огород — огірків не буде; Вчасно не виполеш — осот потім не вибереш.

Джерело

  • Войтович Валерій Миколайович Українська міфологія. — К.: Либідь, 2002. — 664 с.: іл.; Українська міфологія. — Вид. 3-є. — Рівне: Видавець В. Войтович, 2012. — 681 с.: іл.