Українська міфологія

Око, Деміург, Творець, Першобог

Око (Деміург, Творець, Першобог) — за космогонічними уявленнями давньоукраїнських волхвів — творець Вирію, Всесвіту, Землі й всього сущого на ній. За старовинним українським міфом (подано в реставрації автора), «на початку — коли не було ще ні Землі, ні неба, ні Сонця — світ обіймала суцільна тьма. Безконечна й вічна ніч. Ніде — жодного промінця. Лише морок, а його пронизувало Око. Воно летіло з глибини пітьми, ніби нізвідки і — в нікуди. Насправді воно летіло з далеких Старих Світів, аби утворити Новий Світ у царстві пітьми. І це було Око Рода — ще ненародженого Першобога. Окові хотілося побачити кінець мороку, але того кінця-краю не було. І тоді Око спинилося. Воно пустило чисту Сльозу-Росинку, і з неї утворився Першоптах і Першобог — птиця Сокіл. З золотавим пір'ям, що сяяло й освітило пітьму. Так явилося перше світле сяйво серед нескінченного безмежжя пітьми. І пустив Сокіл пречисту Сльозу-Росинку. І впала вона на Око, що почало рости і стало великим островом серед мороку. І пустив Сокіл другу Сльозу-Росинку, що впала на острів і утворила озеро Живої Води. І пустив Сокіл третю Сльозу-Росинку, і від неї проросли дивовижні квіти й густі трави на острові й берегах озера. Так утворилися острів Вирій з озером Живої Води. Тоді зніс Першобог-Сокіл золотий жолудь. І виросло з цього жолудя чарівне й розкішне дерево. Високе й могутнє першодерево. Дуб-Стародуб. І вродили на ньому молодильні яблука — яблука невмирущості. Тоді злетів Сокіл на вершину Першодерева, і то було вічне місце Першобога». За вченням волхвів, очі людей, тварин, комах і т. п. є часткою Всесвіту. Космогонічні уявлення давньоукраїнських волхвів про Око як творця Всесвіту, Деміурга, запозичили єгипетські жерці. Після 988 року космогонічні знання волхвів були втрачені.

Джерело

  • Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології: — К.: Укр. письменник, 1993. — 63 с.