Українська міфологія

Зелений, гряний

Зелений (гряний) — у народній культурі зіставляється з рослинністю, незрілістю, мінливістю, заразом це колір весни, краси природи. Зелений колір асоціюється зі Світовим деревом (В.Пропп). Символізує перемогу над злими силами, воскресіння, надію та радість, однак інколи наводить тугу. В народі кажуть, що людина від злості «зеленіє». У поминальних обрядах зелений виступає як колір «того світу». Поліщуки на Великдень фарбували яйця у зелений колір, якщо у домі протягом року був покійник. Зелений колір — атрибут «чужого» простору, де живе нечиста сила, куди у замовляннях проганяються злі духи. Він характеризує персонажів народної демонології: лісовика, русалку, водяника. Дитина із зеленими очима може стати відьмою. У замовляннях однією з ознак пропасниці є її колір — зелена, «яко трава зелена». «Зелені дні» у народному календарі відповідають Страсному тижню, Великодню, Трійці й пов’язані із захисними і очищувальними обрядами. Зелений Юрій — головний персонаж однойменного молодіжного обряду, який проводили напередодні св. Юрія.

Язичницькі імена: Зеленя, Зеленой, Зеленко та ін.

Словник Б. Грінченка: «На Гряній неділі [Зелені свята], на гряній неділі русалки сиділи, сорочок просили».

Джерело

  • Войтович Валерій Миколайович Українська міфологія. — К.: Либідь, 2002. — 664 с.: іл.; Українська міфологія. — Вид. 3-є. — Рівне: Видавець В. Войтович, 2012. — 681 с.: іл.