Українська міфологія

Звіробій, Плакун-трава, Іванове зілля, іванок, Іванів цвіт, зілля Йван, Іванок крещатий, Святоянське зілля, Божа крівця, Молодецька кров, Діравець, пожарниця

Звіробій (Плакун-трава, Іванове зілля, іванок, Іванів цвіт, зілля Йван, Іванок крещатий, Святоянське зілля, Божа крівця, Молодецька кров, Діравець, пожарниця) — всім травам мати. Згадується у Голубиній книзі. Найдавніша назва — прозірник (той, що розростається самочинно).

Українці Східної Словаччини називають його перелесник: він допомагає від безвзаємної любові. Ліками від дев’яноста дев’яти (ста) недуг називають його у Карпатах. Звіробій збирали на Купала, викопуючи без заступа чи ножа. Використовували при чаклуванні як засіб влади над духами. Корінь звіробою носили на грудях як оберіг від ворожих чар. Особливу магічну силу має синій звіробій (ісоп). Його застосовували від злого чарівництва.

Про звіробій говорили: «Як без борошна хліба не спечеш, так без звіробою зілля не звариш», або: «Всяке зілля без звіробою, як страва без солі». (Див. Плакун-трава).

Джерело

  • Войтович Валерій Миколайович Українська міфологія. — К.: Либідь, 2002. — 664 с.: іл.; Українська міфологія. — Вид. 3-є. — Рівне: Видавець В. Войтович, 2012. — 681 с.: іл.