Українська міфологія

Горох

Горох — рослина, яка використовувалася в обрядах та ритуалах, пов’язаних зі шлюбом і дітонародженням.

Вийся, горошку, в два стручки,
Зароди, Боже, чотири,
Щоб ся парубки женили
Та нас на весілля просили.

Горох — одна з найдавніших культур. Пригадаймо приповідки: «За царя Гороха, як було людей троха»; «Не йди в горох, бо там залізна баба сидить»; «Як бачились у горосі, та й досі». За повір’ям, коли змію вбити, розрізати їй черево і, поклавши туди три горошини, зарити в землю, то виросте квітка-провидіння: поклади її в рот — і читатимеш людські думки. Горох використовували у шкідливій магії. Коли гороховий стручок з 10-ма зернинами покласти на воза, котрим наречені мають їхати до вінця, то коні не рушать з місця. З горошини, що котилася до криниці, народився богатир Котигорошко. У народних обрядах на честь Перуна (20 липня/2 серпня) носили молот, обмотаний гороховою соломою. Сіяли горох також у день Перуна — Світлий четвер. Саджаючи хліб у піч, господиня кидала туди три горошини або стручок, бо вірила, що це охоронить хліб від усякого псування. У п’ятницю на Страсному тижні господар ішов у сад з мішком гороху і вдаряв ним плодові дерева: щоб на них було стільки ж плодів, скільки у мішку зерен. Горох — одна з основних страв на Свят-вечорі в переддень Різдва.

Походження гороху легенда пояснює так: вигнаний із раю Адам перший раз орав землю і плакав, і там, де падали його сльози, виріс горох. За іншою версією, коли Бог покарав людей за гріхи голодом, Богоматір плакала, і її сльози перетворювалися у горох.

Повір’я: Людина, котра з’їла горох натщесерце, набуває здатність зурочувати. Щоб накликати на когось хворобу, потрібно було закопати горщик з горохом під дику грушу, коли настає менший Місяць: у людини тоді з’явиться стільки чиряків, скільки горошин у стручку.

Джерело

  • Войтович Валерій Миколайович Українська міфологія. — К.: Либідь, 2002. — 664 с.: іл.; Українська міфологія. — Вид. 3-є. — Рівне: Видавець В. Войтович, 2012. — 681 с.: іл.