Українська міфологія

Вирій, Урай, Ирій, Рай

Вирій (Урай, Ирій) — у східнослов’янській міфології давня назва раю де росте Світове Дерево, у верхів’ї якого перебувають птахи й душі померлих. У народних піснях весняного циклу зберігся мотив відмикання Вирію ключем, в наслідок чого птахи повертаються на батьківщину. Вирій-рай — це тепла, вічно зелена й сонячна країна далеко на сході за морем.

Джерело

  • Войтович Валерій Миколайович Міфи та легенди давньої України. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан. 2005. — 392 с.

Вирій, Буян-острів, Ирій

Вирій (Буян-острів, Ирій) — за стародавніми легендами, сонмище богів та померлих душ, острів у всесвіті, першоземля богів і світу. У Вирії, згідно з віруваннями, росло першодерево світу ПРАДУБ з молодильними яблуками безсмертя на ньому. Сюди ж зліталися птахи на зиму.

Вічним мешканцем Вирію є першоптиця і водночас давньоукраїнський першобог СОКІЛ (або РОД), який завжди перебуває на вершечку ПРАДУБА. Саме з білої і чорної сльози Сокола з явилися на світ БІЛИЙ ЛЕБІДЬ і ЧОРНИЙ ЛЕБІДЬ, яких Сокіл перетворив у БІЛОБОГА і ЧОРНОБОГА. У Вирії знаходиться озеро Живої Води.

Джерело

  • Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології: — К.: Укр. письменник, 1993. — 63 с.