Українська міфологія

Беха, вех, віха, вомога, цикута

Беха (вех, віха, вомога, цикута) — «чортове насіння». Розповідають, що якось чорт чимось завинив перед козаком Савкою. Савка, аби покарати чорта, посадив його в очерет, прив’язавши до пня догори ногами. Нічого було робити, свиснув чорт — і ось злетілась сила чортів, а Савці він звелів тим часом зібрати козаків. Притьмом чорти принесли з пекла насіння й посіяли його в балці над ставком, де паслися коні ляхів, і відразу з того насіння поросло зілля. Коні йдуть, а воно стогне: бех, бе-ех, бе-ех, бех! І тепер, якщо кінь ступить на це зілля або стане його скубти, то воно думає, що це коні ляхів, і починає стогнати: бе-ех! — тому його й звуть бех. Коні ляхів, поївши його досхочу, відразу ж поздихали. Тоді Савка з козаками — на ляхів. Ті до коней, зирк, а вони лежать, черева розперло їм, як колоди. Козаки пов’язали ляхів, безліч потопили їх у ставку і тоді, гарно погулявши, вирішили відпустити чорта на волю.

Джерело

  • Войтович Валерій Миколайович Українська міфологія. — К.: Либідь, 2002. — 664 с.: іл.; Українська міфологія. — Вид. 3-є. — Рівне: Видавець В. Войтович, 2012. — 681 с.: іл.