Українська міфологія

Символіка речовин

До речовини язичницький «прасвіт» замовлянь знов-таки ставиться не так, як сучасна свідомість, чи то буденна, чи наукова. Це стосується й переліку речовин, що на них стародавня думка звертає особливу увагу, і ролі, яку вона їм приділяє.

Серед фізичних речовин у замовляннях фігурують (за зниженням частотності): вода, вогонь, земля, камінь (високочастотні), повітря (вітер), залізо (менш частотні), сіль (одиничні). Серед фізіологічних речовин: кров, кістка (високочастотні), віск, молоко, сльоза (менш частотні), мед, слина, гівно (одиничні). Для надійних висновків про частотність слід було б, щоправда, розглянути значно більшу кількість текстів замовлянь, так що тут коректніше говорити лише про ймовірні пропорції.

Вода

Дивіться «Водяну символіку». Тут подано лише деякі додаткові деталі). З функцій води (або її символічних значень, що для замовлянь одне й те саме) переважають: очищення (52, 90 та ін.), життєтворна функція (130 та ін.), особливо в аграрно-польових замовляннях, вода як оселя небезпечних, хвороботворних стихій (15, 65, 73 та ін.). Інколи вода — посередник: через неї передаються ті чи інші священні, корисні чи важливі властивості (6).

Вода являє собою парну протилежність до крові (25) або вогню (114). Невпинна плинність води протиставлена зупиненому плинові крові: «кров не вода, рікою не біжить» (21). Вода ж несе смерть вогневі.

Вогонь

Вогонь — в замовляннях, зібраних у цій книжці, не зафіксована очисна функція вогню (а вона в світовій ритуальній практиці безсумнівна). Присутня лише відганяюча, нищівна його функція (49, 67). Перед нами гомеопатична магія: подібне (жар хвороб ) лікується подібним (вогнем). Ворожою й небезпечною стихією вогонь постає в замовляннях проти «беху» та бешихи» (73, 75) і особливо в любовних приворотах (7, 9). У цілому ж, якщо вода амбівалентна з ухилом у позитивний бік, то вогонь, також амбівалентний, схиляється в бік негативний.

Земля

Земля — позитивне начало в замовляннях. Це підтверджують імена-атрибути землі: мати (62), свята (17), Тетяна (125) — паронімічна пара з водою-Оляною. Проте як самостійна персоніфікована істота земля виступає рідко. Землеробський акцент у замовляннях виражений слабко. Серед інших значень зустрічається хто нічне: земля, як і вода, також може бути оселею змій, бо вона — зона нижнього царства (103, 104 та інші). Проте на цій хтонічній символіці землі в замовляннях кладеться менший наголос.

Повітря

Повітря — не персоніфіковане: в замовляннях його як такого практично немає — є вітер, вихорі. Переважна функція — вмістище хтонічних сил: прозору (52), уроків (65), бешихи (75), препава (86). Згадуються також у функції відганяння (67). Повітряна стихія замовлянь — вируючий простір несених вихором наслань і напастей. Кардинально відрізняється від могутнього й доброго помічника людини — вітру казок.

Залізо

Залізо — в книжці зустрічається досить рідко, що знов-таки суперечить широкому використанню заліза в світовій ритуальній практиці. Залізо (49) поєднується з вогнем у ковальській магії (порівняйте трактування коваля яко мага в міфах, легендах, казках багатьох народів). Його функції — виганяння зла (49) і замикання (98). В останньому випадку означає: магічно надміцний (порівняйте залізний хліб, залізні черевики в казці).

Сіль

Сіль — улюблений елемент казкових сюжетів, у замовляннях згадується рідко (54). Включена в магію за аналогією з функцією відганяння: напасть має зникнути, як сіль у воді.

Кров

Дивіться також «Анатомічну символіку». Для світу замовлянь (і ширше — архаїко-міфологічного світу) кров — це справді «зовсім особливий сік» (Й.-В. Гете). Частотно вона не просто переважає, а разюче переважає всі інші речовини. Кров має численні атрибути (що для архаїки завжди є вказівкою на сакральність і значимість предмета). Кров замовлянь — буйна (24), червона (31 та ін.), але може бути чорна (43), люта (33), вона буває не лише людською, а й трав’яною і водяною (24), це означає, що стародавні люди, очевидно, зближували кров з усяким «соком життя», «вологою життя». Саме кров (поряд з водою і вогнем, в одному варіанті — з молоком) виповнює міфологічні три ріки (дивіться «Водяну символіку»). Вона ж пов’язана з «червоним» царством-антисвітом (27), з чорним каменем-олтарем (29), тобто з найбільш священними символами. Міфологічно цілком логічним є зв’язок крові-живоносиці з сонцем-життедавцем (22): «де сонце ходить, там кров знімається, де сонце заходить, там кров запікається Проте, логічно сусідуючи з мотивами боротьби за життя людини, загоєння ран і так далі, кров у замовляннях не несе життєтворної функції безпосередньо. Набагато більше в замовляннях мовиться при кров, пущену зброєю, запалену, кров, що тече з ран. Кров вкрай важлива й дорогоцінна, але вона завжди з являється в тривожному, лиховісному і смертоносному контексті. Цим вона протиставляється «мирній і спокійній воді, зате зближується з загрозливим вогнем.

Кістка

Дивіться «Анатомічну символіку». Кістка пов’язана також із «неможливим» «кістяним царством» (35). Дехто з фольклористів зближує «кам’яні» магічні атрибути — «кам’яне небо», «кам’яні люди» і так далі — з етапом, коли людина вперше навчилась виробляти кам’яні знаряддя. Звичайно, до виділення каменю з-поміж інших природних речовин та його освоєння, так само як згодом освоєння заліза, міді, золота і так далі людина не була здатна їх символізувати. Проте антисвіти замовлянь, «неможливі» світи повністю паралельні, незалежно від того, з якого матеріалу вони складаються, — див. «червоний світ», «чорний світ», «кістяний світ», «кам’яний світ» та ін. Це свідчить про те, що магічна логіка тут інша. Антисвіт, «світ навпаки» — це світ з будь-якої речовини, будь-якого кольору і будь-яких предметів. Важливим є одне: щоб ця речовина (колір і тому подібне) були неузгоджені із своїм носієм, тобто були не такими, яку «нормальному» світі.

Віск

Віск — згадується передусім у своєму прямому значенні — як бджолиний віск (і мед) у замовляннях на його примноження (118 та ін.). Характерне і пряме значення атрибутів: жовтий, густий. Втім, присутня в них і дещо послаблена символіка щедрої і важкої буттєвої наповненості. У власне ж магічних застосуваннях віск — аналог серця, що тане від кохання (14). Оскільки ж тануча свічка рівна життю, яке тане, а серце еквівалентне «емоційному», «душевному» життю, можна сказати, що м’який, ліпкий і горючий віск осмислюється як емоційне, «сердечне» буття людини (порівняйте ворожіння на воскові, переважно на «особисте життя»).

Молоко

Молоко — переважає утилітарна функція: як об’єкт замовлянь на примноження (93). Проте молоко трапляється і в контексті трьох магічних рік (94), причому ріку молочну обіцяють не випити, а з’їсти, «спожити». Імовірно, в цьому замовлянні три міфологічні ріки (дивіться «Водяну символіку») контамінувалися з казковою «молочною рікою, кисільними берегами». Ця ріка — сприятливий варіант «неможливого» світу, земний рай казки.

Сльоза

Сльоза — включена в досить архаїчну картину світу (81): божественний вершник і три хорти з символічним забарвленням (білий, сірий, червоний). Все це свідчить про священне значення сльози. Сірий кольоровий епітет (сльозу злизує сірий хорт) — сигнал того, що сльоза тлумачиться як проміжна ланка між водою й кров’ю. Крім того, сльози (плач) фігурують у непорівняному за своєю експресією любовному замовлянні (4). Тут їхнє значення також глибоко архаїчне: у найдавніших міфах різних народів сльози, плач — знак глибокого зворушення, без розрізнення «доброго» чи «лихого», кохання чи туги, жаху чи захвату.

Слина

Слина — часто застосовується в магії всіх народів та епох (порівняйте плювок, як засіб відігнати «нечисть», або мазь із слини, змішаної з землею, як чудесний лік від сліпоти в Євангелії). Магія за аналогією: як слина пропадає в землі, так повинна пропасти напасть (62). У замовлянні поєднано дві функції слини: одворотну — і лікувальну.

Гівно

Гівно — нечисленність прикладів (60) пояснюється тим самим, що й рідкість у замовляннях «низових» символів тіла (дивіться «Анатомічну символіку»): не малою, а дуже високою значимістю, а тому й табуюванням «згадування всує» таких символів. Ефективний засіб народної медицини (хоч, подібно до інших засобів цього ряду, майже не фіксується в писемних джерелах). Разом з іншими речовинами «тілесного низу», хтонічне за своїм значенням: і наділене міццю, і «нечисте», і нерідко небезпечне. Тому найчастіше вживається з метою відганяння лиха та в магії «на зло». В даному замовлянні (60) текст, найімовірніше, дефектний. Найбільш вірогідна реконструкція: «три брати пили мед-пиво-(вино), а ти, чорте, (пив) гівно». Це відповідало б, по-перше, законам фольклорного паралелізму, по-друге, практиці магічної «шкоди» (таємне підливання «нечистих» речовин до пиття), по-третє, практиці магічного відганяння (порівняйте магічне лікування від пияцтва, за допомогою так само «відворотних» речовин, домішаних до напою). Типова гомеопатична магія: нечисте виганяється нечистим.

Отже, речовини у замовляннях:

  • не просто матеріал, з якого складаються ті або інші предмети або частини тіла: це і суб’єкти замовлянь, активні дійові особи, — і об’єкти магічного дійства, — і атрибути персонажів замовлянь, їхні властивості-титули, властивості-«сани» (ієрархічні та поцінувальні);
  • всі речовини мають більше або менше, але обов’язкове символічне значення;
  • одна й та сама речовина може переходити з розряду в розряд: так, камінь — це й суб’єкт, камінь-олтар у центрі концентричної моделі світобудови, але це й атрибут «кам’яного антисвіту», обернення ж у камінь, скам’яніння — це мета, а камінь — це об’єкт магічного ритуалу проти лихих язиків і взагалі ворогів, те саме стосується води, вогню, крові;
  • класифікація речовин на фізичні та фізіологічні (як і багато інших класифікацій) заснована на сучасних, а не архаїчних поглядах, архаїчна людина не вважає, наприклад, що вода і кров, кров і вогонь і так далі належать до різних груп, взагалі ж ототожнення, уподібнення речовин макрокосму і мікрокосму для стародавніх людей процедура значно важливіша й типовіша, ніж їх розмежування й розподібнення.

Джерело

  • Українські замовляння / Упоряд. М. Н. Москаленко; Авт. передм. М. О. Новикова. — К.: Дніпро, 1993, 309 с.