Українська міфологія

Язичник

Слово «поганство» в Україні запровадили священики, бо віра України-Руси була язичеська, тобто національна, а значить, красива, висока, сильна: бо возвеличувала вона подвиги героїв, а тому у певній мірі стала для них ворогом.

Чи можуть бути «поганством» сила, краса і воля ? Чи може бути «поганством» вірність мужа жоні? А може, погані наші народні пісні чи споконвічні народні свята: Коляда, веснянки, Купала, зажинки, обжинки? . . То чому вони живі ще і досі? А може, Небо в Україні погане, бо там Ти, правдивий мій Боже?

Язичник Дорога
Володимир Войтович Язичник Дорога

Світлий мій Боже, дай правди всім нам, щоб зрозуміли, що таке «поганство» і що справжня Віра в правдивого Бога. І чи не став би Ти ще більш красивим від тієї материнської Віри, яку Ти плекав упродовж тисячоліть, коли б не Хрест князя Володимира в Небі Твоїм?

Ти дав народові віру в життя не заради рабства. То чи можна чужу деспотичну візантійську віру поміняти на совість Матері-України, споконвічну любов до волі розміняти на сваволю?

Уже тисячу літ Церква Христова не стоїть на сторожі нашого народу, зате завжди кликала його до покори. її архієреї служили як не татаро-монгольським ханам, то польсько-литовським магнатам і царям московським.

«Усяка-бо влада від Бога» — написано в Біблії. Тяжкий камінь ліг на груди твої, Україно. Без єдності, без Віри в Єдиного Бога слов’яни, відважний та войовничий народ, уже в середині XIII століття отримали смертельний удар. Татари заволоділи Україною. Попівські молитви не зменшили наші історичні негаразди, бо духовні чини — такі ж грішні і смертні люди. І напевне, саме тут Сатана ошукав людину, поставивши між Небом і Землею церковних чинів, всупереч тому, що кожен народ повинен мати свій шлях до віри, своє розуміння Бога.

Українська Душа так і не змогла звільнитися від візантійсько-московського ярма. Чужа віра — це одна з причин нашої національної трагедії. Відродити Душу народу, її сонячну енергію здатна лише язичеська, тобто Національна Віра. Людина під своїм Небом не є незахищеною — нею опікуються Предки.

Язичник Хрест
Володимир Войтович Язичник Хрест

Світлий мій Боже, збережи нашу Землю, збережи наш Народ, наш Рід, нашу історію, Віру моїх Предків, щоб завжди Ти був «Яко Бог є Один» у віках.

Джерело

  • Войтович Валерій Миколайович Молитва до Дажбога. Рівне: Оріана. 1994. — 94 с.