Українська міфологія

Сонячний хрест

Світлий Боже і свята твої світлоносні! Народ України в Небі і на Землі має визначені закони моралі, усталені родинні та родові звичаї, і ніякі ідеології в подобі греків-хреститслів не в силі зупинити, а тим паче вбити цей розвій.

Ще задовго до християнства, яке налічує лише два десятки століть, саме в березні, згідно з міфорелігійними традиціями Предків, зародився Світ і з’явилася перша людина. Саме за ук-раїнським літочисленням ми живемо нині в 7500 році від створення Світу. Ось чому великий прадавній праздник українського Нового року названо святом Весни або Воскресінням.

Великдень — це пробудження і воскресіння світлоносної сили життя, а великоднє яйце — джерело зародження, що стало ще з глибокої давнини емблемою і символом Сонця. Двотижневий обряд славлення хліборобського року вважається за традиціями дійством очищення Землі та людей. Завершується воно поминанням добрим словом душ Предків. Бо тоді «вони все чують, яка про них мова мовиться. . . ».

Сонячний хрест
Володимир Войтович Сонячний хрест

Саме в цей час Сонце переносить тепло з південної півкулі в північну, а нашу Галактику пронизує струмінь космічного світла. Цей процес явно можна подати у вигляді космічного Сонячного хреста. Світлоносний символ був для орія-хлібороба знаком єднання одвічної любові Душ наших Предків з духовним сенсом самого Життя.

Світлий Боже, моя віра в Тебе була ще задовго до Ісуса Христа. І це велике, найважливіше для нас слово Бог народ зберіг в собі, не дозволивши заступити новим грецьким heos.

Моя віра в Тебе вічна, як вічні Весна, Воскресіння і Сонячний хрест, що є символом Життя. А великоднє «Христос Воскрес» — це оцерковлена форма прадавнього вістування про воскресіння сили життя.

Джерело

  • Войтович Валерій Миколайович Молитва до Дажбога. Рівне: Оріана. 1994. — 94 с.