Українська міфологія

Відлуння біди

Земля розступилася. Чорний розлом шматує Святу Землю Предків нашого життя. Сатана тисячократним чорним крилом шугонув крізь Небо і впав на довкілля нашого Господа Бога. Покотилася блакитна сльоза Берегині-Лади на розстелений барвистий рушничок світлиці України, пронизуючи Чорним болем Український Народ і дитя.

Зареготав тоді тисячократно бідою Сатана і поніс свою нечисть насіння у світ. Вжахнулася Душа, захворіла і полинула до самого Господа Бога, щоб сказати, що ми ще і досі живі і мусимо продовжувати свій мученицький шлях у життя заради світлішої долі правнуків Дажбога.

Відлуння біди
Володимир Войтович Відлуння біди

Великий Український Народ! Золотий Тризуб-Вічне Дерево Пресвятої Трійці у безмежнім просторі буття. Дай, Світлий Боже, тепла, животворною вогню Українській Душі, щоб здолати Чорнобильську орду Сатани, щоб закляк навічно той регіт у Небі і більше ніколи не тривожив спокій священних могил наших батьків.

Світлий наш Боже, в Ім’я України, Оранти-Берегині-Лади, освіти свій народ великою любов’ю Священного Твого Світла, щоб у Слові Ти вічною Славою був .

Джерело

  • Войтович Валерій Миколайович Молитва до Дажбога. Рівне: Оріана. 1994. — 94 с.